Україна
Дружба без кордонів. Про що домовилися РФ та Китай
Президент Росії Володимир Путін і лідер Китаю Сі Цзіньпін 4 лютого провели переговори в Пекіні, за підсумками яких підписали спільну заяву “про міжнародні відносини, що вступають у нову епоху, та глобальний сталий розвиток”. Об’ємний документ практично не містить конкретики, зате рясніє прозорими натяками. Дві країни останніми роками помітно зблизилися на тлі протистояння із Заходом і зараз офіційно це підтвердили. Корреспондент.net розповідає про подробиці.
Глибокі традиції демократії
Москва та Пекін заявляють про “тверду взаємну підтримку у питаннях захисту своїх корінних інтересів, державного суверенітету та територіальної цілісності, виступають проти втручання зовнішніх сил у свої внутрішні справи”.
Лідери двох країн закликали інші держави не нав’язувати їм своїх демократичних стандартів, оскільки демократія у всіх своя, а Росія та Китай “мають глибокі традиції демократії, засновані на тисячолітньому досвіді розвитку”.
А ось створення “вузькоформатних блоків і ситуативних альянсів” якраз є “прикладом зневажання демократії та відступу від її духу”. Тому, згідно з заявою Путіна та Цзіньпіна, не можна втручатися у внутрішні справи суверенних держав “під приводом захисту демократії та прав людини”.
Тим часом “деякі сили, які становлять меншість на світовій арені, продовжують відстоювати односторонні підходи до вирішення міжнародних проблем і вдаватися до силової політики, практикують втручання у внутрішні справи інших держав”, чим “перешкоджають розвитку та прогресу людства”, стверджують автори заяви.
Москва підтвердила відданість принципу “одного Китаю”, заявивши, що “Тайвань є невід’ємною частиною Китаю” і “незалежність Тайваню в будь-якій формі” є неприйнятною.
Китай, своєю чергою, підтримав висунуті Росією “пропозиції щодо формування довгострокових юридично обов’язкових гарантій безпеки в Європі”.
Проти тероризму та розширення НАТО
Москва і Пекін закликали до формування єдиного глобального антитерористичного фронту при центральній ролі ООН і виступили проти “політизації питань боротьби з тероризмом та перетворення їх на інструментарій політики подвійних стандартів”.
“Сторони вважають, що окремі держави, військово-політичні союзи чи коаліції мають на меті отримання прямо чи опосередковано односторонніх військових переваг на шкоду безпеці інших”, – сказано в заяві.
У зв’язку з цим обидві країни виступили “проти подальшого розширення НАТО, закликають Північноатлантичний альянс відмовитися від ідеологізованих підходів часів холодної війни, об’єктивно і справедливо ставитися до мирного розвитку інших держав”.
Вони також виступають “проти формування в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні закритих блокових структур та протиборчих таборів”.
Росія та Китай закликають усі ядерні держави “відмовитися від менталітету холодної війни та ігор з нульовою сумою, знижувати роль ядерної зброї у своїй політиці”, а також висловлюють стурбованість створенням США, Великою Британією та Австралією (AUKUS) тристороннього партнерства у сфері безпеки, особливо їхньою співпрацею у галузі атомних підводних човнів.
А вихід США з Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності, на думку Путіна та Цзіньпіна, тягне за собою “зростання напруженості та недовіри”. “Сторони закликають США позитивно відреагувати на російську ініціативу та відмовитися від планів розміщення ракет середньої та меншої дальності наземного базування в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні і Європі”, – йдеться у заяві.
Космос та хімічна зброя
Росія та Китай співпрацюють у сфері “освоєння і використання ресурсів космічного простору” і виступають проти “спроб окремих держав перетворити космічний простір на арену збройної конфронтації”.
Військово-біологічна діяльність США та їх союзників викликає у сторін “серйозні побоювання”, оскільки становить “серйозну загрозу для національної безпеки Російської Федерації та Китаю”, сказано в документі.
Також Москва та Пекін закликають усі сторони Конвенції про заборону хімічної зброї “спільно відстоювати її авторитет та ефективність”. А США “як єдина держава-учасниця Конвенції, яка не завершила процес знищення хімічної зброї”, має прискорити ліквідацію своїх запасів хімзброї.
Відносини нового типу
Путін і Цзіньпін пообіцяли “дотримуватися моральних принципів та відповідальності” і “сприяти демократизації міжнародних відносин, спільно вибудовувати ще більш процвітаючий, стабільний і справедливий світ, разом створювати міжнародні відносини нового типу”.
Вони заявляють про “непорушність підсумків Другої світової війни” та намір захищати авторитет ООН, “протистояти спробам заперечення, спотворення та фальсифікації історії Другої світової війни”. Зокрема, вони не дозволять “нівелювати відповідальність за злодіяння фашистських агресорів, мілітаристських загарбників та їхніх посібників, осквернити та заплямувати честь країн-переможців.
“Сторони виступають за формування між світовими державами відносин нового типу, заснованих на взаємній повазі, мирному співіснуванні та взаємовигідній співпраці”, – йдеться у заяві.
А російсько-китайські відносини нового типу, за словами лідерів, “перевершують військово-політичні спілки часів холодної війни”.
“Дружба між двома державами не має кордонів, у співпраці немає заборонених зон, зміцнення двосторонньої стратегічної взаємодії не спрямоване проти третіх країн, не схильне до впливу мінливого міжнародного середовища та ситуативних змін у третіх країнах”, – наголошують Москва і Пекін і додають, що виступають проти “Повернення міжнародних відносин до стану протиборства великих держав, коли слабкі стають здобиччю сильних”.
Також вони виступають проти “спроб підміни загальноприйнятих та узгоджених з міжнародним правом форматів і механізмів деякими правилами, що виробляються у вузькому колі окремими країнами або блоками країн”, “вирішення міжнародних проблем не на основі консенсусу, а через обхідні схеми”, а також “проти політики сили, цькування, односторонніх санкцій та екстериторіального застосування юрисдикції”.
Знайшлося місце у заяві і темам коронавірусу та боротьби зі зміною клімату – у цих сферах партнери теж домовилися діяти узгоджено.
Нові контракти
Тим часом прес-служба Газпрому повідомила про підписання з Китайською національною нафтогазовою корпорацією (CNPC) контракту на постачання 10 мільярдів кубометрів газу далекосхідним маршрутом.
Згідно з домовленостями, обсяг постачання російського газу до КНР збільшиться на 10 мільярдів кубометрів, до 48 мільярдів на рік. Таким чином, Росія, яка вже є третім за обсягом постачальником газу для Китаю, зміцнює зв’язки з найбільшим у світі споживачем енергії, зменшуючи свою залежність від європейських покупців.
Роснефть теж підписала договір із CNPC про постачання 100 мільйонів тонн нафти через Казахстан протягом десяти років. Сировина перероблятиметься на заводах у північно-західній частині Китаю.
Від Європи до Тихого океану
Хоча Пекін не є стороною конфлікту навколо України, він розглядає це протистояння як випробування американського впливу та рішучості, яке може відвернути президента США Джо Байдена від уваги його адміністрації до Китаю як до головного стратегічного суперника XXI століття, зазначає The New York Times.
Будь-які нові обіцянки Китаю щодо економічної та політичної підтримки Путіна можуть підірвати стратегію Байдена, спрямовану на стримування російського лідера. Вони також можуть сигналізувати про тектонічний зсув у суперництві між США та Китаєм з ймовірними відлуннями від Європи до Тихого океану, пише видання.
За кілька годин до зустрічі Вашингтон попередив Пекін, щоб той не допомагав Росії ухилятися від можливих санкцій, пов’язаних із кризою в Україні.
Офіційний представник Держдепартаменту Нед Прайс заявив, що США та їхні союзники “мають безліч інструментів”, які можна використовувати проти “іноземних компаній, у тому числі в Китаї”, які намагаються ухилитися від можливих каральних заходів проти Росії.
Аналітики побоюються, що підтримка Китаю може надати Кремлю сміливості. Востаннє, коли Китай приймав у себе Олімпійські ігри, влітку 2008 року, Росія вторглася у Грузію, поки Путін спостерігав за церемонією відкриття цих ігор у Пекіні.
Українська криза, через яку західні країни готують санкції проти Росії, робить Москву більш залежною від Китаю, даючи Пекіну більше важелів впливу, написав у Twitter Раян Хасс, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса, який працював у Раді національної безпеки президента Барака Обами. На його думку, це також може тимчасово зменшити тиск США на Китай.
Але в Китаю також гарні зв’язки з Україною, і він побоюється, що напад Росії на Київ спонукає Сполучені Штати до посилення оборони в Азії, зазначає Хасс.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
