Між Іраном та саудами. Хто такі хусити

 

Після ударів США та Великобританії по базах хуситів у Ємені про них заговорив увесь світ. Хто такі хусити і як вони захопили контроль над частиною Ємену внаслідок війни у цій країні?

 

Війна в Ємені

 

Ємен розташований на півдні Аравійського півострова на березі Червоного моря. У 1962 році армія Ємену здійснила військовий переворот, скинувши монарха і проголосивши Єменську Арабську Республіку.

 

З початку 2000-х років у Ємені стали все частіше відбуватися зіткнення повстанців-шиїтів (хусітів) із урядовими військами. Хусіти вимагали більшої автономії для контрольованих ними північних регіонів Ємену та звинувачували владу в дискримінації шиїтів порівняно з сунітською більшістю країни. Також хусити, як стверджували опоненти повстанців, домагалися відновлення теократичної монархії (імамату), яка існувала до 1962 року.

 

Ситуація знову загострилася у 2014 році, коли повстанці-хусіти стали зі зброєю в руках домагатися зміни влади в країні та зайняли значну частину території Ємену, включаючи столицю держави – місто Сана. У березні 2015-го з країни втік президент Абд Раббо Мансур Гаді. З того часу воєнізоване угруповання хуситів (спочатку називало себе Революційним комітетом Ємену) де-факто є правлячою силою в країні, хоча її влада не визнала ні ООН, ні країни Заходу.

 

 

Релігійний ґрунт

 

Рух хуситів був формально заснований у 1990-х роках для відродження зейдизму, відгалуження ісламу шиїта з багатовіковою історією. Саме зейдити керували Єменом протягом століть, але опинилися у маргіналізованому статусі після війни 1962 року, коли до влади прийшли суніти – представники основного ортодоксального спрямування ісламу.

 

Свою назву рух отримав на честь його засновника та колишнього керівника Хусейна аль-Хусі (був убитий єменською армією у вересні 2004 року). Його послідовників називають хуситами.

 

Алі Абдулла Салех, перший президент Ємену після об’єднання Північного та Південного Ємену у 1990 році, спочатку підтримував хуситський рух. Але зі зростанням його популярності та загострення антиурядової риторики хусіти стали загрозою для влади Салеха.

 

Остаточний розкол і перехід хуситів у відкрите протистояння з владою Ємену стався 2003 року, коли президент Салех підтримав тодішнє вторгнення США до Іраку, проти якого виступило багато єменців.

 

Країну охопили масові демонстрації, влада видала ордер на арешт аль-Хусі. Однак навіть після його вбивства у 2004 році рух хуситів продовжив існування, його військове крило зростало.

 

На тлі хвилі протестів Арабської весни 2011 року хусити взяли під свій контроль північну провінцію Ємену та закликали до повалення влади Салеха. У наступні роки у Ємені розгорнулася вищезгадана війна.

 

Частина великої гри

 

Коаліція арабських держав на чолі із Саудівською Аравією та ОАЕ з 2015 року провела низку військових операцій проти хуситів. 2016 року на боці коаліції виступила армія США.

 

Війна тривала роками, і лише 2022 року нарешті підписали гумнітарне перемир’я. Після припинення вогню хусити консолідували свій контроль над столицею і здебільшого північно-західного Ємену, наполягаючи на угоді з Саудівською Аравією, яка б остаточного визнала їх як правителів країни.

 

Тим часом схід країни знаходиться під контролем визнаної Заходом та арабськими державами влади Ємену, яку контролює виконавчий орган під назвою Президентська керівна рада. Саме йому президент Абд Раббо Мансур Хаді передав свої повноваження у квітні 2022 року.

 

ООН називала війну в Ємені найгіршою гуманітарною кризою у світі, заявляючи про загибель близько 250 тис. осіб.

 

Хусітов підтримує Іран та ліванський рух Хезболла. Хусіти є частиною так званої осі опору Ірану – антиізраїльського та антизахідного альянсу регіональних збройних формувань за підтримки Тегерана. Разом з ХАМАС у секторі Газа та Хезболлою у Лівані, хусіти є одним із трьох найбільших збройних рухів, які мають іранську підтримку.

 

Хусіти приєдналися до кампанії нападів на Ізраїль з осені 2023 року, підтримавши вторгнення ХАМАС ударами по ізраїльській території.