Україна
Bayraktar на Донбасі. Що порушили та що змінять
Україна та Німеччина посперечалися про правомірність застосування на Донбасі бойового безпілотника Bayraktar. Берлін каже, що використання безпілотних літальних апаратів суперечить мінським угодам. Київ відповідає, що має право на самозахист. Кореспондент.net розповідає, чи порушила Україна свої зобов’язання.
Київ сперечається з Берліном про безпілотники
Україна вперше офіційно застосувала турецький розвідувально-ударний безпілотний комплекс Bayraktar проти сепаратистів на Донеччині 26 жовтня. Так, Збройні сили України відреагувала на обстріл своїх позицій у районі населеного пункту Гранітне, внаслідок якого загинув український військовий, пояснив Генштаб ЗСУ.
Там зазначили, що повідомили СММ ОБСЄ про обстріл з боку бойовиків і вимагали припинити вогонь, але сепаратисти не реагували. Тоді Україна застосувала безпілотник “для примусу противника до припинення вогню”, внаслідок чого було знищено артилерійську установку сепаратистів разом із її розрахунком.
У Кремлі заявили про “підтвердження своїх побоювань” та подальшої дестабілізації, а міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вибухнув тирадою про “капризи неонацистського режиму в Києві”. Про це докладно – у матеріалі Страхи Кремля: бойові дрони Bayraktar на Донбасі.
Відреагувала і Німеччина, яка бере участь у врегулюванні конфлікту на сході України у рамках нормандського формату. Там заявили, що безпілотники “застосовують обидві сторони конфлікту”, хоча “за мінськими угодами, це може робити лише спеціальна моніторингова місія ОБСЄ”. Про це сказала представник МЗС ФРН Андреа Зассе.
“У Берліні дуже стурбовані збільшенням інтенсивності бойових дій на сході України, а також повідомленням Генштабу української армії, згідно з яким українські Збройні сили у відповідь на артобстріл і загибель одного та поранення ще одного солдата застосували дрон типу Bayraktar”, – заявила Зассе.
На це посол України в Німеччині Андрій Мельник відповів, що уряд ФРН, замість висловлювати “занепокоєння драматичною ситуацією на окупованих територіях”, має “поставити Москву на місце”.
“Україна має законне право на самооборону, коли її територію день і ніч бомблять із російських важких озброєнь, і коли гинуть мирні жителі та солдати”, – сказав дипломат у коментарі німецькому виданню Bild, закликавши Берлін “подвоїти свої зусилля як посередника для скликання нормандського саміту”.
Пізніше міністр закордонних справ країни Дмитро Кулеба повідомив, що Україна “дотрималася необхідних процедур комунікації через Спільний центр координації та контролю та з ОБСЄ для того, щоб застосувати право на самозахист”.
Він також прокоментував заяву міністерства закордонних справ Німеччини. Кулеба висловив упевненість у тому, що ФРН залишається принциповою прихильницею мирного врегулювання українського конфлікту та докладає відповідних зусиль.
“Ми їм за це дуже вдячні. Але ми переконані, що будь-які оцінки мають даватися з урахуванням повного контексту ситуації, і лише тоді вони є об’єктивними та дозволяють аудиторії цих оцінок правильно сприйняти ситуацію”, – зазначив український міністр.
Експерти кажуть, що порушення Мінська-2 не було
Густав Грессель, експерт брюссельського аналітичного центру European Council on Foreign Relations, каже, що застосування безпілотника Україною не було порушенням мінських угод.
“Мінські домовленості (діючий Мінськ-2 від лютого 2015 року, – ред.) порушують російські гаубиці Д-30, які там стоять, а безпілотники – ні”, – сказав експерт у коментарі DW.
Мінськ-2 передбачає відведення важких озброєнь калібром понад 100 мм, а калібр Д-30 – 122 мм. Безпілотники не згадуються в мінських угодах, що, на думку Гресселя, дало можливість “ЛДНР” використовувати їх для скидання мін і гранат.
Про таке застосування неодноразово повідомляли українські військові. Своєю чергою, ОБСЄ повідомляла про перешкоди роботі своїх безпілотників, покликаних контролювати припинення вогню.
Проте заборона використання безпілотників сторонами конфлікту на Донбасі існує – з липня 2020 року. У рамках Тристоронньої контактної групи тоді було досягнуто домовленості “щодо посилення режиму припинення вогню”.
Перший пункт передбачає “заборону використання будь-яких видів літальних апаратів”. Щоправда, там же прописано заборону на будь-яке “застосування вогню, включаючи снайперський”, але перестрілки продовжуються. Лише за перші шість місяців 2021 року українська сторона втратила, за офіційними даними, 65 військових, переважно від куль снайперів.
Матьє Булег, військовий експерт британського аналітичного центру Chatham House вважає, що можливе порушення Україною угод “не має значення, оскільки це роблять обидві сторони”.
Чи буде наступ за сценарієм Карабаха
На думку Булега, застосування Bayraktar кардинально не змінює розклад сил, а лише посилює ЗСУ під час проведення “окремих операцій, спрямованих на стримування противника”. Він зазначає, що сили та ресурси застосування українських безпілотників сильно обмежені, а мова, швидше, йде “про риторику та перемогу у пропагандистській війні проти Росії”.
він вважає, що Україна не йтиме шляхом Азербайджану, який переміг у Нагірному Карабаху багато в чому завдяки турецьким безпілотникам. На його думку, Київ не має бажання ризикувати спровокувати більш потужну відповідь Росії і втратити ще більше територій. Про такий сценарій неодноразово говорив президент Росії Володимир Путін.
При цьому російські військові експерти кажуть, що протистояти діям українських безпілотників озброєні формування ЛДНР не в змозі.
“Досі відповідних засобів протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби, які можуть успішно протидіяти безпілотникам такого класу, не було помітно. Принаймні в зоні, про яку ви говорите”, – сказав ВВС News російський військовий експерт, головний редактор журналу “Арсенал вітчизни” Віктор Мураховський.
При цьому він зазначив, що виключати появу таких коштів у майбутньому теж не можна: “Що там у шахтах Донбасу зберігається, ніхто не знає”.
Військовий оглядач Михайло Ходаренок, у минулому – старший офіцер головного штабу військ ППО РФ, розповів, що організувати протидію безпілотної авіації такого класу в умовах “ЛДНР” майже неможливо – необхідно мати розгорнуту систему ППО.
“Зазвичай все у нас зводиться в очах неспеціаліста до зенітно-ракетних комплексів і систем, але насправді треба починати з системи радіолокаційної розвідки, автоматизованої системи обробки інформації, відповідної системи управління, все треба зав’язати в єдиний контур, щоб своєчасно давати вказівку вогневим засобам”, – пояснив він.
Ходаренок зазначив, що безпілотники такого класу впливають і на психіку противника, оскільки під час польоту Bayraktar майже не чутно і не видно, а бомби, якими він оснащений, також падають, не видаючи гучного звуку.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
