Удар по економіці. РФ виводить з роботи порти

Українські порти в Одесі та Чорноморську, через які проходить левова частка українського експорту, особливо аграрного, фактично припинили роботу після російських ударів. Офіційних заборон на роботу портів немає — судновласники самостійно ухвалюють рішення про призупинення завантаження та розвантаження своїх суден. Трагедія із судном Golden Leo, у якій загинуло 10 осіб, лише посилила цю тенденцію. 22 липня один із найбільших світових контейнерних операторів Maersk заявив про тимчасове зупинення обслуговування та робіт у Чорноморську, а своє судно, яке мало прибути в український порт, перенаправив до румунської Констанци.

Великі проблеми

Посилення російських ударів та зупинка роботи портів якраз збіглися в часі зі збиранням врожаю та початком нового аграрного маркетингового року, коли формуються ціни та укладаються контракти.Україна — навіть під час повномасштабної війни — виробляє значно більше продовольства, ніж потребує сама. Тому фізичне обмеження експортних шляхів призведе до падіння всередині країни цін на продукцію, яку виробники розраховували продати за кордон.

За словами голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, ситуація поки не критична, але може такою стати через два-три місяці. Вже зараз ціни на окремі позиції зернових впали на 30–40%.

Тим часом українські торговці зерном закликають уряд офіційно визнати цю проблему, адже зараз вони не можуть ніяк пояснити клієнтам — наприклад, у Єгипті чи Алжирі — припинення поставок та невиконання контрактів: обстріли портів були й раніше, і це не аргумент.

Все це відбувається на тлі сильної посухи в Європі, через яку вже зараз втрати зернових оцінюються приблизно у 9 млн тонн і близько 2 млрд євро, — і Україна могла б заповнити частину цих втрат. Альтернатива морю

Події першої половини 2022 року, коли українські порти Чорного моря були заблоковані після початку російського вторгнення, показали, що існують певні альтернативи, але вони не можуть перетравити весь потенційний український експорт, особливо сільськогосподарський. Це довша і дорожча логістика, яка підвищує ціну української продукції для покупців і знижує прибуток виробників.

Історичний максимум експорту українського зерна без використання глибоководних чорноморських портів становив близько 3,5 млн тонн на місяць, і в нинішніх умовах країна теоретично здатна знову наблизитися до цього показника, заявив міністр аграрної політики Тарас Висоцький. Він зазначає, що нинішня ситуація принципово відрізняється від 2022 року, оскільки повної блокади судноплавства немає.

Крім того, зазначає урядовець, за останні роки Україна суттєво розширила логістичні можливості — розвинула дунайські порти, мережу сухих портів, автомобільні та залізничні маршрути в ЄС, а також збільшила парк зерновозів. Однак, визнає Висоцький, альтернативні маршрути не можуть повністю замінити глибоководні порти. Їхня пропускна здатність нижча, а вартість перевезень — вища.

Дунайські порти можуть взяти на себе до 2,5 млн тонн зерна, залізниця — у межах 1 млн тонн, автомобільні дороги — близько 600 тис. тонн, пояснює Денис Марчук. Однак український аграрний експорт набагато більший — тільки залишки минулорічного врожаю на початок липня становили 10–11 млн тонн.

Загалом дунайські порти, залізниця та автомобільний транспорт навіть при максимальному завантаженні можуть забезпечити лише близько 4 млн тонн експорту, тоді як через великі морські порти Україна здатна експортувати близько 7 млн тонн сільськогосподарської продукції щомісяця.

Загрози для країни

За підсумками першого півріччя 2026 року українські морські порти загалом обробили 42,4 млн тонн вантажів, з яких 23,6 млн тонн — це сільськогосподарська продукція.

Як пише Reuters із посиланням на власні джерела та звіт Асоціації аграріїв, через посилення російських атак можливості України щодо експорту зерна через ключові чорноморські порти скоротилися приблизно на третину.

Щомісяця український експорт однієї тільки аграрної продукції приносить понад 2 млрд доларів. І втрата цих грошей дуже скоро дасться взнаки як у бюджеті, так і на валютному ринку.

Через неможливість вивезти врожай нового року ціни на зерно знизяться, а виробники отримають менше прибутку — якщо взагалі отримають.

При цьому низькі ціни на зерно майже не вплинуть на ціни на продукти харчування в самій Україні — споживачам у країні не потрібні пшениця чи кукурудза в тих обсягах, які йдуть на експорт.

А ось ціни на імпортні продукти можуть зрости — і через напруженість на валютному ринку та зростання курсу долара, і через подорожчання логістики імпорту, який теж ішов через морські порти. І навіть якщо порти будуть розблоковані, фрахт, очевидно, подорожчає — в обидва боки.

Не варто також забувати і про ще одну велику галузь — металургію, обсяги виробництва в якій хоч і знизилися за час війни через втрату кількох ключових підприємств, але все одно залишалися досить суттєвими для української економіки, орієнтованої на експорт.

Таким чином, загалом блокування морських портів завдає болісного удару по економіці, виробникам, надходженню валюти в Україну, а отже — по її здатності фінансувати свою оборону.