Майбутнє – під загрозою: демографія України – у критичному стані

Ситуація катастрофічна Чотирирічний період повномасштабного воєнного протистояння спричинив стрімке скорочення показників народжуваності в Україні. Дедалі більше громадян стикаються з фізіологічними труднощами при зачатті або свідомо відтерміновують батьківство до кращих часів. Паралельно з цим країна зазнає болючих втрат на полях битв, а мільйони втікачів від війни намагаються облаштувати побут у чужих країнах. У сукупності ці фактори сформували одну з найбільш загрозливих демографічних ситуацій на планеті. “Це катастрофа. Жодна країна не може існувати без людей. Навіть до війни густота населення України була низькою і дуже нерівномірно розподілена”,- заявила в коментарі CNN академік, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова. Масштаби втрат та соціальні наслідки Згідно з її оцінками, за час воєнних дій людський капітал України зменшився приблизно на 10 млн осіб. Ця цифра включає загиблих, емігрантів та мешканців територій, що опинилися під контролем агресора. Хоча тенденція до зниження народжуваності є характерною для всієї Європи вже не один рік, проте в українських реаліях вона набула критично обвального характеру.
Російське вторгнення змусило мільйони українок поставити звичний життєвий устрій на паузу. Проте для багатьох жінок така вимушена пауза може стати безповоротною через біологічний фактор віку.
Хоча Київ офіційно не розголошує кількість загиблих оборонців, січневі дані американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), наголошується у публікації, вказують на жахливі цифри: за чотири роки великої війни загинуло від 100 тис. до 140 тис. українських громадян. Особливості наших військових та трагедії родин Специфіка мобілізаційної політики України, де призовний вік залишається порівняно високим, а молодь захищена від передової, призвела до того, що середній вік бійця становить близько 43 років. Це значно перевищує аналогічні показники в арміях країн НАТО.
Як наслідок, більшість захисників, які віддають життя в боях, – це зрілі люди, які вже мали родини. Через це Україна поступово стає державою вдів та сиріт. За даними офіційних реєстрів, сьогодні 59 тис. українських дітей позбавлені батьківського піклування, і більшість із них перебувають під наглядом прийомних родин. Статистичний обвал і міграційні виклики Показник фертильності в Україні – тобто кількість дітей на одну жінку – впав нижче позначки 1. Для порівняння, середньоєвропейський рівень становить 1,4, а в США – 1,6.
З 2022 року кордони країни перетнули близько 6 мільйонів осіб, переважно жінки репродуктивного віку та діти, які отримали статус біженців. Лібанова переконана: чим довше триватиме збройна агресія, тим меншим буде відсоток тих, хто захоче повернутися додому. “З кожним місяцем тут відбувається дедалі більше руйнувань, а з іншого боку, дедалі більше наших військових мігрантів адаптуються до нового життя за кордоном. Повертається дедалі менше людей”, – зазначила вона. Ризик інтелектуального дефіциту Масовий виїзд населення за межі країни спричиняє також катастрофічний “відтік мізків”. Майбутня відбудова вимагатиме не лише фінансів, а й кваліфікованих кадрів, яких може просто не залишитися в країні. “Я сподіваюся, що повернуться найкваліфікованіші люди. Економіку та інфраструктуру треба буде відновлювати. Нам знадобляться робітники, і здебільшого кваліфіковані. Якщо таких людей буде недостатньо, нам доведеться залучати іноземців, що, можливо, й непогано. Але я маю сумніви, що сюди приїде багато кваліфікованих іноземців”,- резюмувала Лібанова. Чого чекати після війни Як повідомили у Міністерстві соцполітики, сім’ї та єдності, згідно з останніми даними статистичної служби ЄС Eurostat, у державах Євросоюзу перебувають під тимчасовим захистом 4 млн 380 тис. українців, які були вимушені виїхати з країни через війну.
Найбільше наших громадян перебуває у Німеччині – 1 260 230 осіб, Польщі – 965 990 та Чехії – 397 185. “Ми перебуваємо у постійному контакті з європейськими інституціями та разом із міжнародними партнерами напрацьовуємо стратегічні рамки реагування на можливі зміни. Водночас для України принципово важливо, щоб до наших громадян у країнах ЄС ставилися з гідністю. Наше спільне завдання – створити умови, за яких українці зможуть реалізовувати свій потенціал, зберігаючи можливість ухвалювати поінформоване рішення щодо повернення та реінтеграції в Україні”, – зазначила заступниця міністра з питань євроінтеграції Ілона Гавронська. За її словами, у цьому контексті триває робота над створенням можливостей для підтримки зв’язку з нашими громадянами за кордоном та підготовки до можливого повернення їх. Зокрема, йдеться про розвиток Мережі єдності, відкриття Центрів та просторів єдності, а також запуск цифрової платформи, яка забезпечить українцям за кордоном доступ до перевіреної інформації.
Водночас представниця Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) в Україні Бернадетт Кастель-Холлінгсворт під час брифінгу для іноземних дипломатів повідомила, що після закінчення війни до України можуть повернутися від 3 до 3,5 млн біженців.
Вона наголосила, що тривала війна знижує готовність людей повертатися додому. Це стосується як українців за кордоном, так і внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Тому чим довше люди проживають за кордоном, то менше шансів на те, що вони повернуться. Наприклад, у липні 2024 року бажання повернутися виявляли 61% українських біженців, а у грудні 2025 року – лише 49%. А серед ВПО ці показники становлять 73% і 35% відповідно.
Загалом на рішення людей про повернення впливають такі фактори, як наявність житла, близьких, робота та медичне обслуговування. На жаль, не всі зможуть оселитися у своїх колишніх домівках – багато будівель зруйновано або втрачено через окупацію. Тому значна частина біженців, якщо й повернеться, то обиратиме великі міста, де вже проживають ВПО, що створює додаткові виклики для житлового забезпечення, працевлаштування та соціальної підтримки.
Однак у разі мирного врегулювання з поступками України ще менше людей захоче повертатися. Найімовірніше додому поїдуть переважно літні люди, самотні особи та одинокі матері з дітьми.
Галина Гірак