Мільйонний хабар та бронь від правосуддя як фігурант справ НАБУ залишається на чолі будівництва Міноборони

Обвинувачений у хабарі на мільйони — при посаді та в погонах: як фігурант справ НАБУ продовжує керувати будовами Міноборони.

В українській системі оборонного управління склалася ситуація, яка в будь-якій правовій державі викликала б негайну реакцію як у службовому, так і в кримінальному плані. Василь Ракул, якому закидають отримання хабара в розмірі одного мільйона доларів і який є фігурантом трьох кримінальних справ, досі обіймає посаду керівника Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони, залишаючись при цьому недосяжним для суду під прикриттям військової служби.

Ракула звинувачують в отриманні незаконної вигоди в особливо великому розмірі та спробі отримання хабара за ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України в рамках справи № 12021000000000510. Разом з ексдетективом НАБУ Романом Ковтуном він фігурує у справі про вимагання мільйона доларів у компанії «Мазаль Інвест». За даними слідства, Ракул, уже будучи начальником управління капітального будівництва, вимагав гроші за забезпечення перемоги цієї компанії в тендері на будівництво житла для військових в Одесі. Спроби оскаржити підозру в Приморському суді не увінчалися успіхом.

Одночасно з цим з 2019 року розслідується інший епізод, пов’язаний з його роботою в державному підприємстві «Укрспецконверсія». У той період Ракул, обіймаючи посаду начальника юридичного відділу, очолював ліквідаційну комісію Одеського заводу будівельних матеріалів Міноборони. Як стверджує слідство, у ролі ліквідатора він оформив кредит на 20 млн гривень в одеській фірмі «СК Інтехбуд», зареєстрованій на жительку непідконтрольної території Луганської області. Кредит було забезпечено заставою нерухомості заводу, хоча компанія не мала права надавати кредити.

Згодом без проведення тендерів були укладені контракти на постачання щебеню, піску та цементу з компаніями «Вінтер Ленд» і «Ренус Трейд», засновники яких також мають зв’язки з непідконтрольними районами Луганської області. Матеріали фактично не постачалися, контрагенти ініціювали процедури банкрутства, а нерухомість державного заводу залишилася в заставі за кредитом. При цьому кошти, отримані за кредитом, не були задекларовані, через що, за версією слідства, бюджет недоотримав 3,3 млн гривень податків. У цій справі Ракулу також інкримінують умисне ухилення від сплати податків.

У травні 2024 року матеріали справи були передані до Вищого антикорупційного суду, який призупинив її розгляд. Причиною стало те, що Ракул з березня 2022 року проходить військову службу за мобілізацією. З листопада 2023 року він значиться командиром евакуаційного взводу евакуаційної роти однієї з військових частин. Суд отримав офіційні підтвердження від Командування Сухопутних військ ЗСУ та безпосереднього командира про те, що підрозділ виконує бойові завдання, а обвинувачений не може бути присутнім на засіданнях.

При цьому важливий аспект залишається поза громадським обговоренням: попри призупинені судові процеси та серйозність звинувачень, Василь Ракул продовжує значитися керівником державної структури Міноборони, відповідальної за капітальне будівництво. По суті, людина з незакритими корупційними справами та епізодами на мільйони залишається частиною системи оборонного управління, прикриваючись мобілізацією та судовими процесуальними рішеннями.

Цей випадок виходить за рамки особистої історії. Він показує, як воєнний стан і формальні статуси стають інструментами для блокування правосуддя, а ключові управлінські посади в оборонній сфері залишаються поза ефективним контролем. В умовах війни та нестачі ресурсів такі кадрові аномалії підривають довіру не лише до антикорупційної системи, а й до держави загалом.