Недомігранти та квазіекспорт

Кремль і не думає припиняти власні божевільні ігри, на кону яких знаходиться життя та спокій людей навколишнього світу.

Стовідсотково, що Лукашенко не став би шантажувати та провокувати Захід десятками тисяч незаконних мігрантів без вказівки Путіна. Незважаючи на всю свою придуркуватість, «картопляний диктатор» все ж не та фігура, яка може ставити самотужки під загрозу мир та спокій Європи.

Не по зросту йому це. Але, маючи за спиною одіозного авторитарного пристаркуватого керманича «усія Рассеі», Лукашенко повністю втратив зв’язок з реальністю, почавши своєрідний «гібрідний» наступ на країни ЄС. «Вперед пустимо жінок та дітей!» «Ні кроку назад! Бо там – загороджувальні загони лукашенківських силовиків!». Руками Лукашенка Кремль намагається підкорити «непокірну демократичну Європу», посиливши і без того кризову ситуацію, пов’язану з негараздами останнього року. Пандемія та «газова війна» не йдуть на користь стабільності та процвітанню. Тепер ще й Лукашенко з навалою «неочікуваних туристів».

16 тисяч «недомігрантів» на території Білорусі загрожують не тільки Польщі, Литві та Німеччині. Ця загроза може повернути на Україну. Збоку Кремля такий розвиток подій цілком ймовірний, бо Україна була і залишається «номером 1» у списку ворогів для влади сучасної Росії.

Дестабілізація ситуації в Незалежній – пріоритетне завдання для Путіна. У будь-який спосіб і засіб.

Анексувавши територію українського півострова Крим та розв’язавши війну на українському Донбасі, Путін чітко дав зрозуміти, що Україна для сучасного Кремля – не самостійна країна, а такий бажаний сировинний, ресурсний та військовий придаток до «нової Імперії». А людські життя – лише розмінна фігура на гральній дошці навіженого старого.

Путін ніколи не поверне Україні вкрадене у неї. Навіть думки такої немає.

Підтвердженням цього є підписаний днями президентом Росії Володимиром Путіним указ «Про надання гуманітарної підтримки населенню окремих районів Донецької та Луганської областей України». Цинізм починається з назви документу! «…областей України». Загарбник визнає, що територія, про яку йде мова у документі належить Україні! Та незважаючи на досить обтічні мотиваційні формулювання: «керуючись загальновизнаними принципами та нормами міжнародного гуманітарного права», і продовжуючи в самому тексті указу брехати про необхідність «політичного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей України на підставі Мінських угод», цей указ насправді є абсолютно прозорим актом агресії по відношенню до України.

По суті, це ще один крок до путінської мрії – повної інтеграції ЛНР та ДНР до складу Російської Федерації. І хоча мова поки йде лише про економічну складову, таке «наближення» набагато важливіше, ніж тисяча слів про політичну підтримку невизнаних республік.

Згідно з цим указом товари, вироблені у так званих «народних республіках», прирівнюються до російських, а всілякі обмеження за кількістю і їх сертифікації знімаються. Відтепер вугілля з Донбасу нічим не відрізняється для російського споживача щодо можливості придбання від вугілля з Ростова-на-Дону чи Кемерова.

Те саме стосується майже усіх експортних позицій ДНР та ЛНР. Вже за місяць, як говорить указ, всі вони перестануть бути імпортними, а будуть звичайними товарами на внутрішньому ринку Росії, до якого тепер, згідно указу, належать і дві українські області. А як же у назві: «Донецької та Луганської областей України»?! Чи Україна, на думку Кремля, вже входить до складу РФ?

Путін ніколи не вгамується… Схиблений розум пристаркуватого керманича вже давно у думках володіє Світом. Що йому, такому незрівнянно «Великому», якісь окремі країни. Що йому Білорусь, Вірменія, Польща, Грузія, Україна чи якась там Європа з Америкою разом! Мікромізки діда давно жадають Світової Влади! І ніякі ліки вже не допоможуть. «Імперська хвороба» затьмарила розум та поглинула тіло. Таке не лікується. Єдиний вихід – ампутація хворого сегмента, поки він ще не зміг отруїти все навколо себе… 

Автор: Юрій Федоренко.