Битва за маршрутки, чи як заробити на пандемії

Кому пандемія, а кому рідна мати і можливість підзаробити. З початку поширення небезпечної коронавірусної інфекції, необхідність карантинних обмежень в Україні призвела до появи у населення численних креативних ідей як компенсувати вимушене безробіття. Дистанційне навчання, робота вдома чи в Інтернеті, безліч креативних послуг – все це суттєво змінило уявлення про ряд набридлих стереотипів. Проте, дещо, нажаль, залишається незмінним.

Здебільшого це стосується тієї категорії населення, чиї умови праці традиційно будувались на стійких засадах брехні, підкупах, віджимах, договорняках, пресуванні конкурентів. Тому, кому як не міністерським можновладцям могло випасти на долю звичне заробляння бенефіцій на скрутному становищі у країні.

Мова вкотре піде про розпалення конфлікту між підприємцями, які займаються пасажирськими перевезеннями, та нелегальними перевізниками екс-заступника міністра МВС України Сергія Чеботаря.

Травневі сутички у Броварах і стрілянина у «битві за маршрут Бровари – Київ», коли сотня молодих людей зі зброєю в руках вирішували, хто буде перевозити пасажирів, жодним чином не позначилась на загарбницьких амбіціях правої руки Авакова. Що цілком очікувано, адже непрозорість ринку і переваги готівкових розрахунків створили для Чеботаря унікальну можливість для використання автобусних перевезень у відмиванні грошей, отриманих злочинним шляхом.

На разі, маршрутний терор розгортається у Фастові, де легальних перевізників маршруту «Фастів – Київ» через підставне білоцерківське автотранспортне підприємство ТОВ «Біл Транс Груп» намагаються захопити підконтрольні Чеботарю ТОВ «Клайд» та ТОВ «АТН».

Перш за все, варто наголосити, що подібні маршрути регулярних перевезень оголошуються виключно за ініціативи місцевої державної адміністрації та віддаються обраному через конкурс перевізнику. І  єдиним, хто має у Фастові всі необхідні дозвільні документи для здійснення регулярних пасажирських перевезень (ліцензія, паспорт маршруту, договір на перевезення, укладений з КОДА, договір страхування пасажирів та ще безліч інших бюрократичних паперів) є ТОВ «Фастів – Автотранс».

Сергій Чеботар вважає інакше. Саме тому7 листопада поблизу Фастівського палацу культури на Площі Перемоги 1 з’являється 6 мікроавтобусів ТОВ «Біл Транс Груп» (серед них реєстраційні номерами АІ3512АВ, АН1828АН, АІ7207КР) з написами «екскурсія м. Київ», а водії мікроавтобусів зазивають пасажирів для платного регулярного їх перевезення до Києва.

Відсутність дозвільних документів на право здійснення регулярних перевезень, між іншим, не викликало жодної реакції місцевих правоохоронців. Ідентична схема використовувалась і в Броварах для уникнення відповідальності за перевезення пасажирів без відповідних дозволів, при якій для кожного маршрутного таксі щоденно готувався договір на разове перевезення групи осіб під виглядом екскурсії. Для поліції Фастова такої аргументації також виявилось цілком достатньо щоб не реагувати на дії поплічників власного керівництва.

Походження і самих мікроавтобусів неабияк зацікавило місцевих активістів. Маршрутні таксі раніше використовувались на маршруті №742 «Боярка – Київ» та фактично належать ТОВ «Клайт», співвласником якого через київське ПП «АТН» є зять Чеботаря  – Олег Поліщук.

Нагадаємо, що сумнозвісне ТОВ «АТН» причетне до захоплення автобусних маршрутів у легальних перевізників як в Броварах, так і Василькові. Певно, цілковита безкарність та неприховане свавілля поліції спокусили відібрати ще й маршрут «Фастів-Київ», традиційно, – шляхом недобросовісної конкуренції та вчинення тиску.

Правоохоронці досі закривають очі на нахабні дії загарбників, адже вони напряму контролюються «з верху». Попри очевидне розгортання відпрацьованого у Броварах і Василькові сценарію витіснення з ринку офіційних перевізників та провокування чергових сутичок, ті хто найбільше мусив би піклуватись охороною правопорядку, своєю мовчазною згодою продовжують потурати безчинству і безчестю у власному міністерстві.