Бутусов визнав, що до розкрадань в армії причетна ексочільниця АОЗ Безрукова, близька до Центру протидії корупції

Журналіст Юрій Бутусов заявив, що ексголова Агенції оборонних закупівель Марина Безрукова уклала контракти на постачання мін для армії, що згодом виявилися бракованими, без будь-якого письмового обґрунтування з боку постачальника, що він має потужності для виготовлення такого замовлення.

Про це він заявив у соцмережах, пише “Закон і бізнес”.

За словами Бутусова, у 2024 році держпідприємство отримало з бюджету близько 28 млрд грн. на виробництво та постачання снарядів 122 мм, мінометних мін 120 та 82 мм, хоча не мало реальних можливостей для їх виробництва.

Довгий час кошти були на рахунках підприємства, проте снаряди 122 мм не пройшли випробування, і кошти в кінці року були повернуті в Міноборони.

“А у випадку з виробництвом мін було здійснено справжній злочин – щоб не повертати кошти, підприємство та Мінстратегпром направили браковані міни у війська. З 247 тис. поставлених мін бракованими визнано 120 тис., згідно з джерел, близьких до справи”, — пише журналіст.

“Без будь-якого письмового обґрунтування спроможностей виробництва контракти були укладені головою Агенції оборонних закупівель Міноборони Мариною Безруковою, і гроші були перераховані”, – відзначає Бутусов.

Невдовзі Служба безпеки порушила кримінальну справу. І вже в квітні 2025 року СБУ затримала на Дніпропетровщині гендиректора підприємства і його першого заступника, які підозрюються постачанні бракованих мін для армії. Також затримано екскерівника одного з військових представництв Міноборони та очільника групи контролю відповідного підрозділу.

Наразі усім повідомлено про підозру за ч.2 ст.28, ч.2 ст.114-1 Кримінального кодексу (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, вчинене за попередньою змовою групою осіб, яке призвело до тяжких наслідків). Зловмисникам загрожує до 15 років тюрми.

За даними ЗМІ, у таких діях Безрукової, яка є близькою до керівництва Центру протидії корупції, є ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.367 ККУ (“службова недбалість”).

Адже вона підписала контракт, незважаючи на те, що завод не мав необхідної документації та потужностей для виконання такого замовлення. А в своїй комерційній пропозиції підприємство вказувало завищені показники виробництва.