Ормузькі гойдалки: США та Іран по черзі вмикають “задню” за крок до миру

Після отримання 14 пунктів мирного плану від Ірану Дональд Трамп спочатку відреагував на нього критично, але потім заявив, що угода майже узгоджена. Водночас Іран несподівано дав задній хід. Як може закінчитися цей конфлікт та як він впливає на хід російсько-української війни? Переговори на межі зриву Переговорний процес між США та Іраном у травні 2026 р. увійшов у вирішальну фазу. Як відомо, іранська влада через посередників передала Вашингтону свій мирний план із 14 пунктів. Тегеран вимагає від Вашингтона гарантій ненападу, повного виведення американських військ із прикордонних регіонів, зняття військово-морської блокади та розморожування заблокованих іранських активів. Крім цього, Іран наполягає на виплаті репарацій за завдані збитки, скасування санкцій, припинення бойових дій у регіоні, включаючи ізраїльські атаки на Ліван, а також встановлення “нового механізму функціонування Ормузької протоки”.
Реакція США була жорсткою. “Пропозиції доставлено, але я дуже сумніваюся, що вони мені сподобаються. Іран ще не заплатив достатньо високу ціну за створений хаос. Якщо вони поводитимуться погано, наші бомбардувальники повернуться в повітря за лічені години”, – сказав президент США Дональд Трамп. Водночас попри погрози, за лаштунками тривали торги. Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що США побачили певний прогрес у досягненні угоди, але що потрібна подальша робота. Своєю чергою в Ірані заявили, що розбіжності залишаються глибокими та значними. Так, речник МЗС Ірану Есмаїл МЗС Ірану Есмаїл Багаї спростував заяви про швидкий мир. “Ми бачимо загальну тенденцію до зближення в деяких технічних аспектах, але це аж ніяк не означає, що Іран і США досягли згоди щодо ключових геополітичних питань”,- сказав він. Своєю чергою, спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф заявив про недовіру до США та відмову від поступок у війні. Тегеран попередив про жорстку відповідь у разі відновлення боїв. “Іран домагатиметься своїх “законних прав” як на полі бою, так і через дипломатію. США не є чесною стороною в переговорах щодо припинення війни, і Іран не піде на компроміс щодо своїх національних прав”, – сказав він. Що стало каменем спотикання? Компроміс був близьким, але потім все пішло не за планом. “Угода була значною мірою узгоджена, вони хотіли укласти угоду, і все було практично готово, а потім у них виникла внутрішня ситуація, яка все зірвала”, – прокоментував Трамп. В Ірані незадовго до підписання угоди, виник внутрішній розкол. Як результат іранські переговорники, під тиском радикального крила КВІР оголосили свої червоні лінії: Ормузька протока за будь-яких умов залишиться під іранським контролем, а питання ядерної програми взагалі має бути викреслене з першого етапу переговорів. На додачу Тегеран висунув нову передумову – негайний доступ до 12 млрд дол. у Катарі ще до підписання меморандуму.
Це кошти, які Іран свого часу заробив на експорті нафти й газу, але не зміг забрати через американські санкції. Частину з них було переведено на спеціальні рахунки в Катарі ще у 2023 р. під час обміну ув’язненими, проте з умовою: Тегеран мав право витрачати їх виключно на гуманітарні потреби. Після початку нинішньої гарячої війни наприкінці лютого 2026 р. США повністю заблокували доступ навіть до цих гуманітарних траншей. Перші танкери вже виходять з Ормузької протоки Попри те, що Іран та США знову далекі від досягнення миру, Вашингтон та Тегеран почали вибірково пропускати деякі цивільні судна третіх країн, намацавши крихкий компроміс перед великими переговорами. За даними LSEG та Kpler, після трьох місяців простою з протоки вийшли катарські газовози “Fuwairit” (прямує до Пакистану) і “Al Rayyan” (йде до Китаю). Також акваторію залишив сінгапурський супертанкер “Eagle Verona” з 2 млн барелів іракської нафти сорту Basrah, зафрахтований китайською компанією Unipec для доставки в порт Нінбо. Минулого тижня Перську затоку в напрямку Китаю та Південної Кореї покинули ще три великі нафтові танкери з 6 млн барелів сировини.