Чорнобильська пліснява може стати щитом від космічної радіації – вчені

Вчені виявили, що гриб Cladosporium sphaerospermum, який активно росте в зоні ЧАЕС, здатний поглинати радіацію, пише earth.com, посилаючись на дослідження, опубліковане у журналі Frontiers in Microbiology.
Після катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 році науковці очікували, що територія навколо станції стане мертвою зоною. Проте природа здивувала: деякі види вижили і навіть почали активно пристосовуватися до високих рівнів радіації. Одним із найцікавіших прикладів стала чорна пліснява, яка не лише витримує сильне опромінення, але й розростається в найбільш заражених ділянках, фактично “харчуючись” радіацією.
Дослідники шукають способи захистити космонавтів від космічної радіації. Традиційні методи включають важкі щити для ракет і станцій, але кожен зайвий кілограм коштує дуже дорого. Тому вчені зацікавилися живою системою захисту, яка б могла адаптуватися і самовідновлюватися.
Щоб перевірити потенціал плісняви в умовах космосу, її відправили на МКС у спеціальному автономному модулі CubeLab. У герметичній чашці Петрі одну половину заповнили поживним розчином із грибом, а іншу залишили без плісняви. Під кожною половиною розташували датчики радіації. Результати показали, що під грибом рівень радіації був нижчим, а з товщиною шару плісняви ефект посилювався.
Автори дослідження відзначають, що експеримент поки що лише підтверджує концепцію. Проте результати обнадійливі: пліснява могла б стати основою для живих протирадіаційних покриттів для космічних кораблів або навіть поселень на інших планетах.
Вчені сподіваються, що в майбутньому такі біотехнології дозволять зменшити ризики для космонавтів та сприятимуть безпечнішому освоєнню космосу.