Вищий антикорупційний суд визнав адвоката Панасенка винним у підбурюванні до підкупу прокурора

Вищий антикорупційний суд визнав адвоката Олексія Панасенка винним у підбурюванні клієнтки до підкупу прокурора Офісу Генпрокурора.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 19 січня.

У 2023 році співробітниці компанії «Бос» вручили підозру в участі у злочинній організації і діяльності у сфері азартних ігор. Жінка та її адвокат ініціювали перед прокурором укладення угоди про визнання винуватості. Але переговори з прокурором не дали результату і підозрювана вирішила доводити в суді свою невинуватість.

Аналогічну підозру в цьому ж кримінальному провадженні було висунуто знайомій цієї жінки, яка мала договір з адвокатом Панасенком і також намагалася домовитися про угоду. У подальшому Пансенко повідомив жінкам, що прокурор пропонує угоду одночасну для обох. Підозрювані мали підписати протоколи показань заднім числом, щоб запустити процес. При цьому підозрювана, яку Пансенко раніше не захищав, мусила заплатити 5 тисяч доларів, підписавши договір про надання юридичної допомоги.

За версією обвинувачення, яку суд вважає доведеною, договір з адвокатом був фіктивний і маскував передачу неправомірної вигоди.

Ніяких коштів за цим договором клієнтка не сплатила. Коли реалізувати домовленості з прокурором не вдалося, то спілкування між адвокатом і підзахисною припинилося, незважаючи на нерозірваний договору про надання правничої допомоги.

Адвокат Панасенко в минулому працював в органах прокуратури Харківської області і так позайомився з майбутнім прокурором Офісу генпрокурора по справі компанії «Бос». 

Пізніше адвокат, нібито, хизувався звʼязками з цим прокурором, називав себе його довіреною особою і показував клієнтці переписку з прокурором на мобільному телефоні. 

З матеріалів НСРД вбачається, що адвокат наполягав на передоплаті договору, щоб йому не довелося свої гроші везти і пожалівся, що кілька разів у житті вже «закривався» зі своєї кишені.

— Еще раз повторяю, я ему не буду отдавать сразу. Давай так, когда дело уходит с поданням на закриття, тогда я закрываю свои вопросы, свои обязы, — пояснював адвокат.

— Просто вопрос в том, что [он] ничем не рискует. Ну, он, грубо говоря, чем рискует? — запитувала клієнтка, очевидно, маючи на увазі прокурора.

— Ну, как он не рискует? Он рискует… больше нас с вами в этой ситуации, — відповів Панасенко.

— Ачего?

— Потому что у него от 12 до 15, с конфискацией.

— А, а в какой валюте хочет товарищ благодарочку? — запитала клієнтка.

— Без разницы. Ну просто если отдавать в гривне эту цифру, это вот так вот получается (показує жестами, що означає «велика купа»).

Співрозмовниця висловила здивування, що як адвокатові вдалося домовитися. У відповідь адвокат сказав: «Не, сначала просто на понятийных. А потом я говорю: «Ну давай, если так нет, то как-то поможем этой богадельне в пределах разумного».

У судовому засіданні Пансенко стверджував, що такі його висловлювання не стосувалися неправомірної вигоди. Він працював в адвокатському обʼєднанні, в якому діяло правило, що клієнт зобовʼязаний зробити повну передоплату гонорару. Якщо послуги надавалися без передоплати і клієнт на розрахувався, то адвокат мусив своїми коштами сплачувати адвокатському обʼєднанню відсоток від несплаченого гонорару. Але репліка щодо допомоги «богадільні», нібито, стосувалася надання клієнткою викривальних показань правоохоронним органам.

Заявниця в суді свідчила, що мова була саме про неправомірну вигоду.  Панасенко радив не говорити про цю розмову її постійному адвокату. Але вона не послухалася і після розмови з іншим своїм захисником вирішила звернутися до НАБУ. Крім того, розповіла все це слідчому ДБР по своїй справі. У свою чергу, слідчий їй також, начебто, повідомив, що раніше прокурор вже звертався до працівників ДБР, щоб вони попросили в підозрюваних неправомірну вигоду за укладення угоди. Але в ДБР відмовилися брати в цьому участь, а керівник слідчих навіть пригрозив прокуророві викриттям.

Прокурор, для якого, нібито, бралися кошти, залишився у статусі свідка. У Вищому антикорупційному суді він підтвердив, що надсилав адвокатові зразки викривальних показань, які хотів отримати від підозрюваних. Та водночас наполягав, що до нього ніхто з корупційними пропозиціями не звертався. Однак суд критично оцінив показання цього свідка і вважає, що він як прокурор не міг не знати про спілкування підозрюваної з адвокатом щодо надання йому неправомірної вигоди. 

Адвоката засудили до 4 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна і з забороною на 3 роки займатися адвокатською діяльністю. 

Обвинуваченому змінили запобіжний захід і негайно взяли його під варту в залі суду. Але вирок ще не набув законної сили і може бути оскаражений.